Бронювання працівників і статус критично важливого підприємства: що змінює Постанова № 1328

Зверніть увагу: протягом 10 днів з дня набрання чинності Постановою № 1328 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути й привести у відповідність власні галузеві та регіональні критерії визначення підприємств критично важливими.

Зміни, внесені Постановою № 1328, стосуються процедури визначення критично важливих підприємств, погодження збільшених лімітів бронювання, кількості працівників, яких можна забронювати, а також підстав для перегляду рішень про надання критичного статусу.

Новий Координаційний центр з організації бронювання

Постановою № 1328 утворено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Координаційний центр). Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Координаційного центру є:

• розгляд пропозицій державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;
• надання рекомендацій і пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання;
• узгодження критеріїв, зазначених у підпункті 4 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими підприємства визначають критично важливими;
• моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників підприємств, які подали звернення щодо отримання критичного статусу;
• надання рекомендацій щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими.

Отже, Координаційний центр залучатиметься як до процедур визначення критично важливих підприємств, так і до розгляду питань про збільшення лімітів бронювання та можливе скасування статусу критичного.

Як змінюється процедура отримання статусу критично важливого

Постанова № 1328 викладає в новій редакції пункт 4 Критеріїв та порядку, затверджених Постановою № 76.

Критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період можуть бути підприємства, установи й організації, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких через мобілізацію працівників завдасть шкоди обороноздатності держави, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави. Відповідність цьому підходу має підтверджуватися показниками, які можна перевірити.

Окремо пункт 4 охоплює підприємства, установи й організації гуманітарної сфери — лише ті, які мають критичне значення для забезпечення функціонування держави в особливий період і безперервна діяльність яких необхідна в цей період.

У Постанові № 1328, зокрема, перелічено такі сфери діяльності:

• оборонно-промисловий і паливно-енергетичний комплекси;
• житлово-комунальне господарство;
• добувна та переробна промисловість;
• агропромислове виробництво й забезпечення продовольчої безпеки;
• роздрібна торгівля;
• будівництво;
• транспорт і логістика;
• інформаційні технології;
• банківська діяльність;
• охорона здоров’я;
• зв’язок.

Окремо згадано аварійно-рятувальні служби та інші невідкладні роботи, а також підприємства, що провадять діяльність у сфері, узгодженій Координаційним центром за обґрунтованим зверненням відповідного центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу.

Водночас сама належність до однієї з перелічених сфер не означає автоматичного отримання статусу критичного: підприємство має відповідати встановленим критеріям, а рішення ухвалює уповноважений орган.

Що буде з чинними рішеннями про статус критично важливих

Постанова № 1328 зобов’язує відповідні державні органи та місцеві державні адміністрації протягом десяти днів переглянути й узгодити критерії критичності з урахуванням нових вимог. За результатами перегляду вони мають проаналізувати відповідність підприємств оновленим критеріям.

Якщо буде виключено критерій, на підставі якого підприємство визначили важливим для галузі національної економіки або потреб територіальної громади, рішення про його статус критичного підлягає скасуванню. Водночас чинні рішення загалом зберігають чинність до завершення строку, на який їх ухвалено, крім рішень, які скасовують за результатами такого перегляду.
 

Нові строки розгляду звернень

Постанова № 1328 визначає послідовність дій державного органу, який розглядає звернення щодо визначення підприємства критично важливим.

1. До семи робочих днів — державний орган розглядає звернення та перевіряє відповідність підприємства критеріям. За результатами розгляду він звертається до Координаційного центру за рекомендаціями та пропозиціями.
2. До одного календарного місяця — Координаційний центр опрацьовує звернення державного органу та надає рекомендації й пропозиції.
3. До трьох робочих днів — після отримання рекомендацій і пропозицій Координаційного центру державний орган ухвалює рішення про визначення підприємства критично важливим або надсилає обґрунтовану відмову.

Аналогічний підхід установлено для розгляду питань про визначення підприємств критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.

Зазначені строки стосуються окремих етапів процедури. Тому їх не слід трактувати як гарантію завершення всього процесу за сім робочих днів.

 

Збільшення ліміту для критично важливих установ

Постанова № 1328 змінює порядок збільшення лімітів бронювання для окремих категорій підприємств.

За загальним правилом, кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % за рішенням державного органу, який визначив підприємство, установу чи організацію критично важливими. Таке рішення ухвалюють з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання відповідний державний орган подає до Координаційного центру.

Водночас систематичні порушення керівником вимог законодавства щодо організації та ведення військового обліку можуть стати підставою для відмови Координаційного центру в розгляді таких пропозицій. У документі, як приклади, зазначено наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.

Це положення стосується розгляду пропозицій про збільшення обсягів бронювання. Саме по собі воно не означає автоматичного скасування критичного статусу підприємства.

Окремі зміни стосуються підприємств, критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Відповідно до пункту 9 Порядку № 76 рішення про збільшення обсягу бронювання понад 50 % ухвалює Мінекономіки або Мінрозвитку з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру. Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання подають до Координаційного центру. Підставою для відмови Центру в їх розгляді можуть бути, зокрема, систематичні порушення керівником вимог законодавства у сфері військового обліку.

Бронювання до 95 % військовозобов’язаних працівників
у визначених установах

Для окремих критично важливих установ оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів передбачено спеціальний ліміт — не більше 95 % кількості військовозобов’язаних працівників, зазначеної у відповідному рішенні Міноборони або Міненерго.

Це правило поширюється на визначені документом категорії установ, зокрема на певні установи та підрядні організації енергетичного комплексу, а також на вітчизняних виробників трансформаторного обладнання, які виконують відповідні роботи для енергетичної сфери.

При цьому всі військовозобов’язані працівники, які безпосередньо залучені до виробничих процесів таких критично важливих установ, підлягають обов’язковому бронюванню.

Ліміт може перевищувати 95 % за рішенням Міноборони або Міненерго, ухваленим з урахуванням узгоджених рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Отже, спеціальний ліміт у 95 % не поширюється автоматично на всі підприємства, які мають статус критичних. Він стосується лише визначених у Постанові № 1328 категорій.

Окремі правила для представництв донорських установ

Для військовозобов’язаних, які обіймають посади в представництвах донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, встановлено обмеження: бронювати можна не більше 50 % військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до виконання завдань одного проєкту, але не більше семи осіб.

Водночас кількість заброньованих може перевищувати сім осіб за рішенням Державного секретаря Кабінету Міністрів України, ухваленим з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру, якщо до виконання завдань одного проєкту безпосередньо залучено понад сім військовозобов’язаних. У такому разі діє обмеження — не більше 50 % загальної кількості військовозобов’язаних працівників.

Як оформлюють збільшення ліміту бронювання

Постанова № 1328 установлює вимоги до рішення державного органу про збільшення обсягів бронювання.

У рішенні мають бути зазначені:

• код юридичної особи за ЄДРПОУ;
• повне найменування критично важливої установи;
• збільшений ліміт бронювання;
• загальна кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;
• строк дії рішення, який не може перевищувати одного року.

Після ухвалення такого рішення відповідний державний орган подає через портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку.

Державний орган або критично важлива установа повинна здійснити бронювання через портал «Дія» протягом десяти робочих днів із дня подання такого повідомлення. Якщо бронювання в цей строк не здійснено, рішення про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність.

Після закінчення строку дії рішення керівники державних органів і критично важливих установ повинні протягом п’яти робочих днів із дня, що настає за днем закінчення строку дії рішення, вжити через портал «Дія» заходів щодо анулювання наданих відстрочок.

Таким чином, збільшений ліміт потребує не лише відповідного рішення, а й своєчасного оформлення бронювання. Крім того, необхідно контролювати строк дії такого рішення та виконувати вимоги щодо анулювання відстрочок після його закінчення.

Чи можна забронювати всіх військовозобов’язаних працівників

Постанова № 1328 уточнює правила бронювання для критично важливих підприємств, зазначених в абзаці одинадцятому пункту 5 Порядку № 76.

Для таких підприємств кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не повинна перевищувати загальної кількості військовозобов’язаних працівників, зазначеної в рішенні відповідного державного органу про визначення підприємства критично важливим.

Отже, застосовувати це правило потрібно з урахуванням категорії підприємства та відомостей, зазначених у відповідному рішенні. Воно не встановлює загального права всіх критично важливих підприємств бронювати 100 % військовозобов’язаних працівників.

Заборгованість за бюджетними платежами:
передбачено виняток

Постанова № 1328 доповнює вимоги щодо підтвердження відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів.

Передбачено виняток для заборгованості, що виникла в період тимчасового припинення або непроведення платежів із державного та/або місцевих бюджетів на фінансування підприємства чи оплату поставлених ним товарів, виконаних робіт або наданих послуг.

Така заборгованість виключається з відповідного обмеження за умови документального підтвердження довідкою розпорядника бюджетних коштів або органу Казначейства.

Отже, для застосування винятку недостатньо лише пояснити причину виникнення боргу — потрібне підтвердження, передбачене постановою.

Чи можуть скасувати критичний статус підприємства

Критерії та порядок, затверджені Постановою № 76, доповнено пунктом 18. Він передбачає, що рекомендації та пропозиції Координаційного центру щодо скасування рішення про визначення підприємства критично важливим є підставою для розгляду питання про скасування відповідного рішення.

Тобто рекомендації Координаційного центру не означають автоматичного припинення критичного статусу. Вони є підставою для розгляду питання уповноваженим органом.

Висновок

Постанова № 1328 змінює механізм взаємодії державних органів під час визначення критично важливих підприємств і збільшення лімітів бронювання. Основні нововведення — залучення Координаційного центру, визначення строків розгляду звернень, уточнення спеціальних лімітів бронювання та запровадження окремих процедурних вимог до рішень про збільшення ліміту.

Підприємствам, які планують отримувати або переглядати критичний статус, варто враховувати не лише критерії відповідності, а й порядок проходження процедури через уповноважений державний орган та Координаційний центр. Тим, хто отримав рішення про збільшення ліміту бронювання, необхідно контролювати десятиденний строк для оформлення бронювання через портал «Дія» та строк дії самого рішення.

Актуальні питання
після набрання чинності постановою № 1328
 

Ні, тепер важливо не лише відповідати формальним критеріям, а й доводити реальне значення підприємства для держави.

Уряд уточнив підхід до оцінювання значення підприємства для держави: враховується, чи може припинення або істотне скорочення його діяльності завадити забезпеченню обороноздатності, функціонуванню критичної інфраструктури, економіки або життєзабезпеченню населення.

Формальні показники з пункту 2 Критерію та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (податки, зарплата, відсутність боргів тощо) залишаються обов’язковими умовами для визначення підприємства критично важливим. Водночас постанова № 1328 уточнює підхід до оцінювання значення діяльності підприємства для держави в особливий період.

Насамперед це стосується підприємств, які отримали статус на підставі критерію про важливе значення для галузі національної економіки або забезпечення потреб територіальної громади, якщо цей критерій буде виключено за результатами перегляду.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 1328:

«Центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, обласним, Київській міській військовим (державним) адміністраціям протягом 10 днів з дня набрання чинності цією постановою:

1) переглянути та узгодити з Координаційним центром критерії, зазначені у підпункті 4 пункту 2 Критеріїв та порядку...

2) за результатами перегляду критеріїв провести аналіз відповідності підприємств, установ та організацій, які визнані критично важливими...»

Тобто, якщо критерій, за яким надано статус, вилучили з переліку за результатами цього перегляду, рішення про визнання підприємства критично важливим підлягає скасуванню.

Постанова № 1328 передбачає, що раніше прийняті рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються чинними протягом строку, на який їх ухвалено, крім рішень, скасованих за результатами перегляду критеріїв.

Координаційний центр долучається до процедури як тимчасовий консультативно-дорадчий орган, до складу якого входять представники органів, відповідальних за економіку, оборону, безпеку та інші напрями.

Тобто сам Координаційний центр не приймає безпосередніх рішень про скасування критичності. Рішення про скасування критичного статусу ухвалює уповноважений державний орган у межах своїх повноважень. Рекомендації та пропозиції Координаційного центру є підставою для розгляду цього питання, але самі по собі не скасовують статус.

Постанова № 1328 передбачає залучення Координаційного центру до узгодження критеріїв критичності, розгляду пропозицій державних органів щодо визначення підприємств критично важливими, збільшення обсягів бронювання та скасування рішень про критичний статус. Остаточні рішення в межах відповідних процедур ухвалюють уповноважені державні органи.

До завдань Координаційного центру належать розгляд звернень державних органів, погодження оновлених галузевих і регіональних критеріїв, надання рекомендацій щодо визначення підприємств критично важливими, а також погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%.

Строк надання рекомендацій і пропозицій Координаційним центром за результатами розгляду звернення державного органу не може перевищувати одного календарного місяця з дня його отримання. Якщо державний орган обґрунтує потребу в невідкладному розгляді, рекомендації та пропозиції надають у строк не більш як сім робочих днів із дня отримання звернення.

При цьому рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються в компетенції уповноважених державних органів.

Так. Загальний ліміт до 50 відсотків залишається для більшості підприємств. Для окремих визначених постановою підприємств оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичного комплексу передбачено спеціальний ліміт до 95 відсотків. Для збільшення ліміту понад 50 відсотків недостатньо простого звернення керівника. Потрібна обґрунтована пропозиція щодо збільшення обсягів бронювання до Координаційного центру, яку подає державний орган, що визначив підприємство, установу чи організацію критично важливими. Рішення ухвалюють з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Процедура отримання статусу критичності за Постановою КМУ № 1328 передбачає додатковий етап узгодження та розподілена на кілька чітких строків:

1. Протягом 7 робочих днів —державний орган розглядає звернення та передає його до Координаційного центру для отримання рекомендацій і пропозицій.
2. До 1 календарного місяця — підготовка рекомендацій Координаційним центром;
3. Протягом 3 робочих днів після отримання рекомендацій та пропозицій Координаційного центру — уповноважений орган ухвалює рішення або надає обґрунтовану відмову.

З огляду на ці строки роботодавцям варто подавати документи на продовження або отримання статусу заздалегідь, не чекаючи останніх днів дії попереднього рішення.

Сам факт ухвалення та набрання чинності Постановою КМУ № 1328 не означає автоматичного скасування відстрочок чи анулювання бронювання всіх військовозобовʼязаних працівників.

Як зазначено у самій постанові:

«Анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації здійснюється у разі позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визнання його критично важливим...»

Практичний чекліст для кадровика