Дуже часто у сімейних кав’ярнях, магазинах чи пекарнях до роботи залучають близьких. Справа спільна, доходи йдуть у родину – тож здається, що жодні папери не потрібні.
Проте з точки зору закону родинні зв’язки не звільняють від обов'язку оформлювати працівників.
За ст. 24 КЗпП допустити людину до роботи можна лише після:
- укладення трудового договору;
- видання наказу чи розпорядження;
- повідомлення податкової.
І це правило однаково діє як для сторонніх найманих працівників, так і для чоловіка, дружини, дітей чи батьків.
Чи є альтернативи трудовому договору
Так, трудовий договір – не єдиний шлях:
- Неповний робочий час (ст. 56 КЗпП) – якщо допомога потрібна лише на кілька годин на день або тиждень.
- Цивільно-правовий договір (ЦПД) (ст. 837, 901 ЦКУ) – для виконання конкретного обсягу робіт чи послуг.
- Спільне підприємництво / співзасновництво – коли родич оформлений як окремий ФОП або є співвласником бізнесу.
Головне – реальний характер відносин. Якщо людина працює за чітким графіком продавця та реалізує товар від імені ФОП, суд і Держпраці кваліфікують це саме як трудові відносини.
Чим ризикує бізнес
Неоформлена праця – це фінансові санкції за ст. 265 КЗпП та адмінвідповідальність за ст. 41 КУпАП. До того ж робота без офіційного оформлення позбавляє ваших близьких страхового стажу та соціальних гарантій.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради