Україна хоче залучати фахівців з-за кордону за професіями, яких бракує на ринку праці, причому їх перелік переглядатимуть щороку.
В Україні планують запровадити експериментальний механізм підтвердження кваліфікації іноземців та осіб без громадянства, які мають намір іммігрувати для роботи за професіями, що є дефіцитними на українському ринку праці.
Передбачається створення щорічного переліку таких професій, запровадження цифрової процедури подання документів через Дію та залучення державних органів до перевірки освіти, професійного досвіду й інших відомостей про заявників.
Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення та цифровізації процесу підтвердження відповідності кваліфікації іноземців та осіб без громадянства, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції» оприлюднило Міністерство економіки та довкілля.
Метою документа є залучення висококваліфікованих спеціалістів і робітників, подолання дефіциту робочої сили та забезпечення потреб економіки у працівниках за пріоритетними спеціальностями.
Експеримент триватиме не більше двох років
Проєктом постанови передбачається реалізація експерименту протягом дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування, але не більше двох років із дня набрання чинності постановою.
Координатором експерименту визначено Мінекономіки. До його реалізації планують залучити Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації, Службу безпеки України, Державний центр зайнятості, регіональні центри зайнятості, роботодавців та їхні об’єднання.
Запропонований механізм стосуватиметься іноземців та осіб без громадянства, які мають намір іммігрувати в Україну та відповідають установленим кваліфікаційним вимогам.
Які професії вважатимуть дефіцитними та чи є вже їх перелік
Одним із ключових положень проєкту є запровадження щорічного переліку професій та вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції.
Дефіцитними пропонується вважати професії, за якими потреба роботодавців у працівниках перевищує наявну пропозицію робочої сили відповідної кваліфікації на українському ринку праці.
Водночас конкретного переліку дефіцитних професій оприлюднений проєкт постанови не містить. Тобто наразі документ не визначає, яких саме іноземних спеціалістів і робітників планують залучати за новим механізмом.
Згідно з пунктом 7 проєкту Порядку, формування такого переліку покладатиметься на Державний центр зайнятості.
Для цього щороку до 1 жовтня роботодавці та їхні об’єднання подаватимуть інформацію про потребу у фахівцях відповідної кваліфікації, центральні органи виконавчої влади — прогнози кадрової потреби, а регіональні центри зайнятості — відомості про ситуацію на місцевих ринках праці.
На підставі отриманих даних Державний центр зайнятості аналізуватиме потреби ринку праці, визначатиме дефіцитні професії та щороку до 31 грудня формуватиме перелік професій із відповідними кваліфікаційними вимогами.
Такий перелік планують оприлюднювати на офіційному вебсайті Державного центру зайнятості.
Методологію аналізу ринку праці, порядок збору інформації та критерії віднесення професій до дефіцитних визначатиме сам Державний центр зайнятості.
У проєкті окремо згадуються професії у сфері інформаційних технологій, відповідність професійних компетентностей за якими перевірятиме Мінцифри, а також професії, щодо яких запроваджено додаткове регулювання.
Однак це не означає, що такі професії автоматично увійдуть до переліку дефіцитних. Їхнє включення залежатиме від результатів аналізу потреб українського ринку праці.
Отже, конкретні спеціальності, за якими іноземці зможуть проходити запропоновану процедуру підтвердження кваліфікації для імміграції, визначатимуть окремо в межах щорічного формування переліку.
Які документи потрібно буде подати іноземцям
Відповідно до запропонованого порядку іноземець або особа без громадянства, професія та кваліфікація яких відповідають щорічному переліку, зможуть звернутися до Державного центру зайнятості із заявою про підтвердження відповідності своєї кваліфікації встановленим вимогам.
У заяві необхідно буде зазначити персональні дані, громадянство, дату народження, електронну адресу, реєстраційний номер облікової картки платника податків за наявності та професію, за якою заявник просить перевірити кваліфікацію.
До заяви передбачається додавати документ, що посвідчує особу, та/або посвідку на тимчасове проживання за наявності, документ про освіту за відповідною спеціальністю, а також підтвердження професійного досвіду.
Таким підтвердженням можуть бути трудова книжка, довідка з місця роботи із зазначенням посади та періоду роботи або інші документи про трудову діяльність.
Окремою вимогою стане підтвердження подальшого працевлаштування в Україні. Для цього можна буде подати трудовий договір, офіційну пропозицію роботи від українського роботодавця або інші документи, що підтверджують домовленість про працевлаштування.
Отже, запропонована процедура передбачає не лише перевірку освіти та професійного досвіду іноземця, а й наявності документально підтверджених перспектив його працевлаштування в Україні.
Для окремих професій, щодо яких запроваджено додаткове регулювання та встановлено вимогу щодо освіти не нижче бакалаврського рівня, також потрібно буде подавати свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту.
Документи, видані за кордоном, підлягатимуть легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи іноземною мовою необхідно буде подавати з перекладом українською, причому вірність перекладу або справжність підпису перекладача має бути засвідчена нотаріально.
Подати заяву можна буде через «Дію»
Проєкт передбачає декілька способів подання документів до Державного центру зайнятості.
Заявники зможуть звертатися особисто, надсилати документи поштою або електронною поштою. Крім того, за наявності технічної можливості передбачається подання заяв через Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій» засобами порталу або мобільного застосунку Дія.
Для використання мобільного застосунку заявник повинен буде пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.
Для іноземців, які мають посвідку на тимчасове проживання, оформлену засобами Єдиного державного демографічного реєстру, передбачено використання відповідних засобів електронної ідентифікації.
Для осіб, які не мають такої посвідки, проєкт передбачає можливість ідентифікації за допомогою безконтактного електронного носія паспортного документа.
Під час формування електронної заяви частину відомостей планують отримувати з державних інформаційних ресурсів, зокрема Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, Єдиної державної електронної бази з питань освіти та реєстру застрахованих осіб.
Інформація про трудовий договір або пропозицію працевлаштування також може надходити з інформаційної системи «Обрій».
Водночас електронна процедура не буде безумовною: її застосування прямо пов’язане з наявністю необхідних технічних можливостей.
Якщо під час формування заяви виявиться невідповідність даних установленим вимогам або система встановить, що особа вже подала заяву, формування документа припинятиметься. Заявник отримуватиме повідомлення із зазначенням причин та рекомендаціями щодо подальших дій.
Після усунення недоліків заяву можна буде сформувати повторно.
Документи перевірятимуть МОН, Мінцифри та СБУ
Окремий блок проєкту присвячений міжвідомчій перевірці іноземців, які претендують на підтвердження кваліфікації.
Державний центр зайнятості направлятиме відповідні запити до державних органів.
Міністерство освіти і науки перевірятиме документи про освіту, а Міністерство цифрової трансформації — відповідність професійних компетентностей заявників кваліфікаційним вимогам за професіями у сфері інформаційних технологій.
Служба безпеки України перевірятиме іноземців та осіб без громадянства на наявність обставин, які можуть становити загрозу національній безпеці, громадському порядку, суверенітету або територіальній цілісності України.
За потреби до перевірки кваліфікації зможуть залучати й інші міністерства та центральні органи виконавчої влади.
Відповіді на запити Державного центру зайнятості державні органи повинні будуть надавати протягом 10 календарних днів із дня їх отримання.
Сам Державний центр зайнятості додатково перевірятиме наявність необхідного професійного досвіду та документів, що підтверджують майбутнє працевлаштування.
Для обміну інформацією між державними органами планують використовувати систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів «Трембіта», а за відсутності технічної можливості — інші захищені інформаційно-комунікаційні системи.
Скільки часу розглядатимуть документи
Проєктом передбачено конкретні строки перевірки документів та ухвалення рішень.
Якщо заявник подасть неповний пакет документів або документи будуть оформлені з порушенням вимог, Державний центр зайнятості протягом трьох робочих днів повідомлятиме про необхідність усунути недоліки.
На подання необхідних документів заявнику відводитиметься п’ять робочих днів із дня отримання повідомлення.
При цьому строк розгляду заяви обчислюватиметься лише з дня надходження повного пакета документів.
Після отримання інформації від державних органів Державний центр зайнятості матиме п’ять календарних днів для ухвалення рішення про відповідність або невідповідність кваліфікації встановленим вимогам.
У разі позитивного рішення інформацію протягом п’яти календарних днів передаватимуть Мінекономіки для оформлення документа про підтримку заяви про надання дозволу на імміграцію.
Водночас проєктом пропонується змінити пункт 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1983.
За новою редакцією Державний центр зайнятості перевірятиме документи протягом 20 календарних днів, а Мінекономіки протягом 10 календарних днів на підставі позитивного рішення видаватиме документ про підтримку заяви про надання дозволу на імміграцію.
Наразі відповідна процедура передбачає перевірку документів Мінекономіки в місячний строк із видачею документа про підтримку клопотання в разі позитивного висновку.
Таким чином, проєкт передбачає розмежування повноважень між Державним центром зайнятості, який оцінюватиме кваліфікацію, та Мінекономіки, яке видаватиме документ на підтримку імміграційної заяви.
Коли іноземцю можуть відмовити
Проєкт постанови визначає підстави для ухвалення рішення про невідповідність кваліфікації іноземця встановленим вимогам.
Таке рішення Державний центр зайнятості зможе ухвалити, якщо професія заявника відсутня у щорічному переліку дефіцитних професій або подані документи не підтверджують відповідності кваліфікаційним вимогам.
Підставою також може стати інформація СБУ про обставини, що становлять загрозу національній безпеці, громадському порядку, суверенітету чи територіальній цілісності України.
Крім того, негативне рішення передбачається у разі подання недостовірних відомостей, документів із неправдивою інформацією або неповного пакета документів.
Про ухвалене рішення та його причини заявника повідомлятимуть протягом п’яти календарних днів.
Якщо документи подавалися через мобільний застосунок Дія, повідомлення про результат перевірки також надходитиме через відповідний електронний сервіс.
Після усунення причин, які стали підставою для негативного рішення, іноземець або особа без громадянства матимуть право повторно звернутися до Державного центру зайнятості.
Європейську професійну картку пропонують визнавати в Україні
Ще одне положення проєкту стосується професійних кваліфікацій, отриманих у державах — членах Європейського Союзу.
За наявності технічної можливості пропонується визнавати такі кваліфікації на підставі Європейської професійної картки.
Проєкт передбачає, що картка, видана компетентним органом держави — члена ЄС, матиме в Україні таку саму юридичну силу, як рішення про визнання професійної кваліфікації, ухвалене відповідним українським органом.
Для професій, щодо яких запроваджено додаткове регулювання, така картка може бути достатньою підставою для підтвердження професійної кваліфікації.
У такому випадку процедура визнання та встановлення еквівалентності документа про освіту не застосовуватиметься в частині підтвердження відповідної професійної кваліфікації.
Перевірку та облік карток пропонується здійснювати в електронній формі через Інформаційну систему внутрішнього ринку ЄС (IMI) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За працевлаштуванням та перебуванням іноземців здійснюватимуть моніторинг
Проєкт передбачає також міжвідомчий моніторинг законності перебування іноземців в Україні, їхнього працевлаштування та умов здійснення трудової діяльності.
До такого моніторингу планують залучити Державний центр зайнятості, Держпраці, Державну міграційну службу, Державну прикордонну службу та Пенсійний фонд України.
Взаємодія між цими органами здійснюватиметься шляхом електронного обміну інформацією з дотриманням законодавства про захист персональних даних та інформації.
Водночас позитивне рішення про відповідність кваліфікації та документ Мінекономіки про підтримку заяви не означатимуть автоматичного надання дозволу на імміграцію. Вони використовуватимуться в межах передбаченої законодавством імміграційної процедури.
Чи потребуватиме експеримент додаткових бюджетних коштів
Згідно з пояснювальною запискою, реалізація постанови не потребуватиме додаткових видатків із державного або місцевих бюджетів.
Фінансування планують здійснювати в межах наявних бюджетних призначень відповідних органів, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги, грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та інших не заборонених законодавством джерел.
У Мінекономіки очікують, що запровадження єдиної процедури підтвердження кваліфікації дозволить зменшити адміністративне навантаження, підвищити прозорість ухвалення рішень і сприятиме залученню іноземних фахівців за професіями, в яких українська економіка відчуває нестачу працівників.
Після завершення експерименту Мінекономіки повинне буде протягом двох місяців подати Кабінету Міністрів звіт про результати його реалізації та пропозиції щодо необхідних змін до законодавства.
Наразі документ перебуває на стадії громадського обговорення. Запропоновані правила ще не набрали чинності та можуть змінитися за результатами опрацювання проєкту.